- розпрощатися
- [розпрошча/тиес'а і роспрошча/тиес'а]
-а/йус'а, -а/йеіс':а, -а/йеіц':а, -а/йуц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
розпрощатися — а/юся, а/єшся, док. Попрощатися перед розставанням. || перен. Надовго або назавжди відмовитися від чого небудь. •• Розпроща/тися зі сві/том (життя/м) умерти … Український тлумачний словник
розпрощатися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розпрощання — я, с., рідко. Дія за знач. розпрощатися. •• На розпроща/ння перед розставанням … Український тлумачний словник